Отже, Вроцлав. Але спершу хотілося б
розповісти про нашого каусьорфера, бо він – яскрава сторінка нашої подорожі.
Куба (тобто Якуб) – математик. Має дуже модерну квартиру, замість крісел –
мішки, замість ліжок – гамак і матрац, має щось на зразок шкільної дошки на стіні…
Куба фрілансер, тож працює з дому. Дошка – важливий елемент його роботи, там
він пише різні формули, так легше думається. Також, формули ми побачили на склі
дверей на балкон. Мені відразу пригадався Джон Неш, але Куба був цілком
здоровий :) Пальчук, якщо ти це читаєш, я думаю, що ти в майбутньому будеш
схожим на Кубу. Крім іншого, Куба був дуже розумним і всезнаючим – він міг
говорити абсолютно про все! А ще у нього купа абсолютно різних захоплень – він
грає на синтезаторі, займається скелелазінням, малює. Бачили його малюнки, ще він грав нам – дуже непогано! (Як так
можна все вміти і встигати??? Та він робот!) А ще (скільки таких «а ще» ми про нього так і не
дізналися?) одного разу на велосипеді він проїхав із Польщі аж до Індії… Ну і
для повного доповнення образу – у нього в холодильнику був цілий кошик
полуниць, чому ми були несказанно раді. Отож, вечір перед від’їздом ми
провели за розмовами, медовим вином і полуницями…
Тепер вже розповім і про Вроцлав. Не
дарма спочатку про Кубу – бо кожна, країна, кожне місто – це перш за все люди,
а вже потім міста, архітектура і тд.